• Twitter
  • YouTube
  • Facebook
<

ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА ВАЗОНАТ НА УМЕРЕННЫЕ КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА ПРИ ХРОНИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЯХ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ
Н. В. Литвиненко, И. И. Дельва,
М. Ю. Дельва

olfa

  Журнал "УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ" Т. 19, вип. 1 (66) 2011, с. 1-5

 

 

 Литвиненко Н. В., Дельва И. И., Дельва М. Ю.

ВГУЗУ Украинская медицинская академия г. Полтава

 

Когнітивні розлади при хронічних порушеннях мозкового кровообігу є важливим фактором, що обтяжує перебіг та погіршує прогноз захворювання, зумовлює медичну та соціальну дезадаптацію хворих. Широко вивчаються препарати метаболічної корекції таких порушень. Проведене загальноклінічне та нейропсихологічне обстеження 30 хворих (19 жінок та 11 чоловіків), віком 51 - 79 років з помірними когнітивними порушеннями при дисциркуляторній енцефалопатії ІІ стадії, у яких на фоні судинної та антиагрегантної терапії застосовували препарат „Вазонат”, в дозі 500 мг на добу (по 2 капсули в одноразовий прийом) протягом 20 днів. Контрольну групу склали 20 пацієнтів (10 чоловіків та 10 жінок), віком від 50 до 82 років з помірними когнітивними порушеннями при дисциркуляторній енцефалопатії ІІ стадії, які отримували судинну та антиагрегантну терапію без застосування препаратів з метаболічною дією. Аналіз отриманих результатів виявив здатність препарату „Вазонат” різнобічно впливати на когнітивні функції різної модальності, що вказує на універсальний характер його дії, як при судинному, так і при нейродегенеративному процесах. Препарат добре переноситься і може розглядатися як ефективний засіб при лікуванні помірних когнітивних порушень різної етіології та як ефективний засіб профілактики деменції.

Ключові слова: помірні когнітивні розлади, деменція, дисциркуляторна енцефалопатія, „Вазонат”, лікування.

В наш час проблема судинних уражень головного мозку є не лише надзвичайно актуальною медичною проблемою, але й соціально-економічною. Розлади мозкового кровообігу - третя за частотою причина смертності у більшості розвинутих країн світу і одна з провідних причин стійкої втрати працездатності [2, 3].

Традиційно приділяється велика увага гострим порушенням мозкового кровообігу, але хронічні форми за своїми наслідками мало чим поступаються інсультам. Дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕ) за поширеністю займає провідне місце в структурі цереброваскулярних захворювань, належить до повільно прогресуючих порушень кровопостачання мозку, як правило, має прогредієнтний перебіг, клінічно виражається зростаючими дефектами функцій мозку, в тому числі когнітивними порушеннями (КП). Когнітивні функції є складними функціями головного мозку, за допомогою яких здійснюється процес раціонального пізнання світу, а саме: пам’ять, мова, гнозис, праксис та інтелект. КП при ДЕ мають прогресуючий характер. Наявність КП має виражений негативний вплив на якість життя хворих, різко утруднює менеджмент пацієнтів та погіршує прогноз захворювання [5, 9,11].

Активні дослідження останніх десятиліть призвели до виділення особливого варіанту порушення когнітивних функцій, що займає проміжне положення між нормою і деменцією. Ця стадія розвитку КП визначається як помірні когнітивні порушення (ПКП), що є повністю правомірним по відношенню до цереброваскулярної патології [1,6, 18, 19, 20].

В наш час концепція «судинних когнітивних порушень» об’єднує всі форми когнітивних розладів, від легкого дефіциту до деменції: 1) судинні когнітивні розлади, що не досягають ступеню деменції, чи ПКП; 2) судинна деменція; 3) змішаний тип - деменція альцгеймеровського типу у поєднанні з цереброваскулярним захворюванням [22]. Зміни в когнітивній сфері найбільш повно вивчені при деменції - виражених когнітивних розладах, які призводять до професійної, соціальної чи побутової дизадаптації при відсутності порушень свідомості. З практичної ж точки зору особливий інтерес для неврологів мають помірні (додементні) когнітивні порушення, тому що вони в більшою мірою підлягають терапевтичній корекції, яка дозволяє уповільнити появу вираженого когнітивного дефіциту [1,7]. Розповсюдженість ПКП судинної етіології складає біля 10% у осіб віком від 70 до 90 років [17] . ПКП судинного ґенезу є гетерогенними за своїми клінічними проявами через різний характер цереброваскулярних ушкоджень, що лежать в їх основі [18]. Для судинних уражень характерна наявність амнестичного чи полі- функціонального варіантів ПКП, які є досить чутливими і специфічними щодо ризику розвитку судинної деменції при прогресуванні ДЕ [9, 21].

По різним дослідженням прогресування когнітивних розладів до ступеню деменції спостерігається протягом року приблизно у 15% пацієнтів цієї групи, через три роки вже 50% пацієнтів відповідають критеріям деменції, а через 6 років - 80% [19].

Однак, деякі з дослідників вважають, що у досить значної частини пацієнтів можлива не лише стабілізація рівня когнітивних розладів, але й їх суттєвий регрес [14]. Стає зрозумілим важливість ранньої діагностики ПКП як фактора впливу на ефективність терапевтичних заходів, тому що на ранньому етапі втручання може бути значно більш ефективним, ніж на етапах розгорнутої деменції.

Серед основних напрямів профілактичних заходів основне місце займає облік та корекція можливих факторів ризику розвитку судинних когнітивних порушень (артеріальна гіпертензія, миготлива аритмія, патологія серця, гіперхолестеринемія, дефіцит вітаміна В12 і фолатів, цукровий діабет, ожиріння, паління, алкоголь), адекватні фізичні вправи, дотримання дієти, інтелектуальне тренування [13, 15, 16, 23-25].

З метою уповільнення прогресування та зменшення вираженості вже існуючих когнітивних розладів використовуються препарати, що покращують мозковий кровоток та реологію крові, ноотропи, засоби з метаболічним, антиоксидантним і нейропротекторним впливом (церебролізін, гліатілін, акатинол, мемантін) [6, 10]. Відомі випадки застосування нестероїдних протизапальних препаратів та замісної гормональної терапії в постменопаузному періоді з метою профілактики деменції альцгеймеровського типу, але вони не отримали підтвердження в рандомізованих клінічних дослідженнях [26, 27].

Одним з препаратів з вираженою метаболічною дією є Вазонат (триметилгідразинія пропіонат) - структурний аналог Y-бутиробетаїну, який інгібує Y-бутиробетаїнгідроксидазу, знижує синтез карнітину і транспорт довголанцюгових жирних кислот через оболонки мітохондрій, запобігає накопиченню у клітинах активованих форм неокислених жирних кислот ацилкарнітину і ацилкоензиму А. В умовах ішемії він відновлює баланс між доставкою кисню та його споживанням в клітинах, попереджує порушення транспорту АТФ; одночасно з цим активує гліколіз, який відбувається без додаткового споживання кисню. Внаслідок зниження концентрації карнітину посилено синтезується Y-бутиробетаїн, що має властивості вазодилятації

Механізмом дії препарата зумовлена численність його фармакологічних ефектів: підвищення працездатності, зменшення вираженості симптомів психічного та фізичного перенапруження, активація тканинного та гуморального імунітету, кардіопротективна дія. При гострих та хронічних порушеннях мозкового кровообігу Вазонат покращує мозковий кровообіг, сприяє перерозподілу крові на користь ішемізованої ділянки. Доведена тонізуюча дія препарату на центральну нервову систему, усунення функціональних порушень соматичної та вегетативної нервової системи у хворих на хронічний алкоголізм в період абстиненції [8]. Такі властивості Вазонату зумовлюють можливість його застосування для корекції гіпоксичного, ішемічного та нейродегенеративного ушкодження клітин головного мозку.

Мета дослідження - оцінити клінічну ефективність препарату „Вазонат” (виробник АС „Олайнфарм”, Латвія) в лікуванні помірних когнітивних порушень судинного ґенезу у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію ІІ стадії.

Проведене відкрите дослідження 30 пацієнтів (19 жінок та 11 чоловіків), віком від 51 до 79 років (середній вік склав 72,6 ± 7,6 років) із ДЕ ІІ стадії, з наявністю ПКП, у яких на фоні судинної та антиагрегантної терапії застосовували препарат Вазонат, в дозі 500 мг на добу (по 2 капсули в одноразовий прийом), протягом 20 днів. Контрольну групу склали 20 пацієнтів (10 чоловіків та 10 жінок), віком від 50 до 82 років (середній вік склав 73,1 ± 2,1 років) з ДЕ ІІ стадії, з ПКП, які отримували судинну та антиагрегантну терапію без застосування препаратів з метаболічною дією

Проводили загальноклінічне та неврологічне обстеження хворих до та після лікування. Діагноз ДЕ ІІ стадії встановлювався у відповідності з клінічними критеріями та класифікацією судинних уражень головного мозку за Є.В. Шмідтом [12]. Ознаки хронічного васкулярного ураження головного мозку підтверджувались результатами нейровізуалізації.

Для оцінки когнітивних функцій використовувались такі нейропсихологічні методики: 1) коротка шкала оцінки психічного статусу (MMSE); 2) батарея лобних тестів; 3) методика „запам’ятовування 10 слів” - обсяг безпосереднього та відстроченого відтворення; 4) тест малювання годинника. Повторне нейропсихологічне тестування пацієнтів проводилось на 21 день дослідження.

Статистичне оброблення результатів проводилась на персональному комп’ютері з використанням пакета статистичних програм Excel.

До дослідження не включались пацієнти з синдромом деменції, неврологічними захворюваннями несудинного ґенезу, здатними викликати когнітивні розлади, пацієнти з тяжкими соматичними розладами.

Пацієнти обох досліджуваних груп (контрольної та групи дослідження впливу препарату Вазонат) мали різні фактори ризику розвитку цереброваскулярної патології: ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу, гіперхолестеринемію, цукровий діабет (табл. 1).

Таблиця 1

Фактори ризику розвитку цереброваскулярної патології

Клінічна картина хворих на ДЕ ІІ стадії обох груп спостереження включала неврологічні та когнітивні порушення. Серед симптомів церебрального характеру переважали: стійкий головний біль, що часто супроводжувався нудотою; запаморочення; хиткість при ходьбі; синкопальні стани; зниження сили в кінцівках; сенестопатичні відчуття „печії” або болю в різних частинах тіла; підвищена втомлюваність (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка основних церебральних симптомів до та після лікування у хворих на ДЕ II cтадії (%±m)

Вогнищева симптоматика у пацієнтів досліджуваних груп спостерігалась у вигляді окорухових розладів, центральної недостатності лицевого та під’язикового нервів, пожвавлення рефлексів орального автоматизму, пірамідної недостатності, порушення коор- динаторних проб, атаксії, розладів чутливості (табл. 3).

Таблиця 3

Вогнищева симптоматика у хворих на ДЕ II cтадії (%±m)

Об’єктивізація когнітивних порушень у пацієнтів обох досліджуваних груп проводилась за допомогою короткої шкали MMSE. В усіх хворих були встановлені цифрові показники в межах 25-24 бали, що відповідало наявності ПКП. Порушення мнестичних процесів досліджувалось за допомогою шкали „Тест запам’ятовування 10 слів”. У пацієнтів обох груп виявлено зниження показників обсягу короткочасної пам’яті і низькі оцінки рівня відстроченого відтворення. Для виявлення когнітивних порушень за рахунок переважного ураження лобних долей застосовували дослідження „Батарея лобних тестів”, де встановлено помірне зниження балів у досліджуваних пацієнтів. Чутливим до когні- тивних розладів різного типу є „Тест малювання годинника”. У цьому дослідженні виявлено помірне зниження показників у пацієнтів обох груп (порушення лише самостійного малювання, в той час як здатність розташування стрілок на вже намальованому циферблаті зберігалась) (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка стану когнітивних функцій за основними нейропсихологічними станами (%±m)

Під час аналізу показників нейропсихологічного тестування звертало на себе увагу переважання відхилень від нормативних показників за шкалою “Батарея лобних тестів”, що відтворює стан лобних функцій, тоді як відхилення показників за шкалами, що свідчать про мнестичні розлади „Тест запам’ятовування 10 слів” за шкалою MMSE були менш вираженими (див. табл. 4). Така закономірність відома для більш важких стадій судинних когнітивних розладів, тому дана дисоціація на стадії ПКП, можливо, може розглядатись як передвісник розвитку деменції судинного типу.

Для лікування описаних порушень хворим на фоні судинної та антиагрегантної терапії призначали препарат Вазонат в дозі 500 мг на добу (2 капсули в одноразовий прийом). Пацієнти контрольної групи не отримували препаратів з метаболічною дією. Після закінчення курсу лікування (20 діб) у хворих досліджуваних груп спостерігалась певна редукція клінічних проявів. У пацієнтів групи з застосуванням препарату Вазонат, порівняно з контрольною групою, відмічався достовірний регрес церебральної симптоматики: головного болю, нудоти, запаморочення, хиткості при ходьбі, шуму в голові, загальної втомлюваності. Значно зменшилась частота синкопальних пароксизмів та вираженість сенестопатичних відчуттів. Майже незмінним залишилось зниження сили в кінцівках у пацієнтів обох груп, що вірогідно пов’язано зі стійкими органічними змінами головного мозку (див. табл. 2). У хворих, що приймали препарат Вазонат спостерігався також достовірний регрес деяких показників органічного дефекту центральної нервової системи (див. табл. 3).

Результати дослідження показали, що Вазонат сприяє покращенню когнітивних функцій, що відтворювалось в достовірному зменшенні вираженості когнітивних порушень за більшістю нейропсихологічних тестів (див. табл. 4). Отримані результати дозволяють говорити про полімодальну дію препарату, тому що покращення спостерігалось за різними шкалами, що характеризують стан мнестичної, зорово-просторової, “виконавчої” функцій. Найбільш виражений ефект відмічений за тестом запам’ятовування та відтворення 10 слів, тестом малювання годинника, що відображає покращення нейродинамічних функцій за рахунок нейрометаболічного ефекту. Меншим був вплив на інтегральні показники когнітивних функцій (шкали MMSE, батарея лобних функцій). Небажаних проявів у пацієнтів під час лікування не спостерігалось.

Виявлена здатність препарату Вазонат різнобічно впливати на когнітивні функції різної модальності, що вказує на універсальний характер його дії, як при судинному, так і при нейродегенеративному процесах, які не лише існують одночасно, а й потенціюють один одного. Препарат добре переноситься і може розглядатися як ефективний засіб при лікуванні помірних когнітивних порушень різної етіології та, в свою чергу, як ефективний засіб профілактики деменції.

Список літератури.

  1. Гаврилова С.И. Концепция мягкого когнитивного снижения / Гаврилова С.И // Болезнь Альцгеймера и старение: Материалы III Российской конференции, посвященной 100-летию со дня рождения проф. Э.Я. Штернеберга. - Москва, 2003. - С. 9-20.
  2. Гусев Е.И. Основные неврологические синдромы и симптомы / Гусев Е.И., Никифоров А.С., Бурд Г.С. - М.: Медицина, 2001.
  3. Гусев Е.И., Ишемия головного мозга / Гусев Е.И., Скворцова А.И. - М., Медицина, 2001. - С. 327.
  4. Метаболическая терапия ишемического инсульта: утилизация ноотропила. / (Город Е.И., Бурд Г.С., Гехт А.Б., Скворцова В.И., и др.) // Журнал неврологии и психиатрии им. С.Корсакова. - 1997. - Т. 97.- С. 24-29.
  5. Дамулин И.В. Сосудистые когнитивные нарушения: клинические и терапевтические аспекты / Дамулин И.В.// Русский медицинский журнал. - 2006. - Т. 14. №9. - С. 658-664.
  6. Захаров В.В. Умеренные когнитивные расстройства. Диагностика и лечение / . Захаров В.В. // Русский медицинский журнал. 2006. - Т. 14. №9 (261). - С. 685-688.
  7. Захаров В.В. Когнитивные расстройства в пожилом и старческом возрасте / Захаров В.В., Яхно Н.Н. - М.: Медицина, 2005. - С. 71.
  8. Компендиум 2008 - лекарственные препараты; под ред. Н.Коваленко, А.П.Викторова. - К.: Морион, 2008. - С. 2008 - 2270.
  9. Локшина А. Б. Легкие и умеренные когнитивные расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии / Локшина А. Б., Захаров В.В. // Неврол. Журн. - 2006. - N.11 (приложение 1). - С. 57-63.
  10. Одинак М.М. Нарушение когнитивных функций при цереброваскулярной патологии / Одинак М.М., Емелин А.Ю., Лобзин В.Ю. - СПб.: ВмедА, 2006. - С. 158.
  11. Сосудистые заболевания головного мозга / (Одинак М.М., Михайленко А.А., Иванов Ю.С., Семин Г.Ф.). - СПб.: Гиппократ, 1997.- С. 160.
  12. Шмидт Е.В. Сепарация сосудистых поражений головного и спинного мозга / Шмидт Е.В. // Невропат. и врач. 1985. - №9. - С. 1281-1288.
  13. Walking and dementia in physically capable elderly men / (Abbott R.D., White R.D., Ross G.W. et al) // JAMA. - 2004. - V. 292., № 12. - Р. 1447-1453.
  14. Auchus A. Vascular MCI: exploratory experience with definition and course / Auchus A., Chen C. // 2-nd Congress of the International Society for Vascular Behavioral and Cognitive Disorders. - Florence, 2005. - P. 26.
  15. Effects of a Perindopril-Based Blood Pressure-Lowering Regimen on the Risk of Recurrent Stroke According to Stroke Subtype and Medical History. The PROGRESS Trial / (Chapman N., Huxley R., Anderson C. et al.) // Stroke. - 2004. - № 35. - P. 116.
  16. Prevention of dementia in randomized double-blind placebo- controlled Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) trial / (Forette F., Seux M.L., Staessen J. et al.) // Lancet. - 1998. - V.352. - Р. 1347-1351.
  17. Mild cognitive deterioration with subcortical features: Prevalence, clinical characteristics and association with cardiovascular risk factors in community-dwelling older persons (The InCHIANTI Study) / (Geroldi C., Ferrucci L., Bandinelli S. et al.) // J. Amer. Ger. Soc. - 2003. - Vol.51. - P. 1064-1071.
  18. Is mild cognitive impairment prodromal for vascular dementia like Alzheimer's disease? / (Meyer J., Xu C. et al.) // Stroke. - 2002. Vol. 33. - P. 1981.
  19. Mild cognitive impairment: clinical characterization and outcome /(Petersen R.C., Smith G.E., Waring S.C. et al.) // Arch Neurol. - 1999. - V.56. - P. 303-308.
  20. Practice parameter: early detection of dementia: mild cognitive impairment (an evidence-based review): repot of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology / (Petersen R.C., Stevens J.C., Ganguli M. et al.) // Neurology. - 2001. V.56. - P. 1133-1142.
  21. Predictive accuracy of MCI subtypes for Alzheimer's disease and vascular dementia in subjects with mild cognitive impairment: a 2-year follow-up study / (Rasquin S.M., Lodder J., Visser PJ. et al.) // Dement Geriatr Cogn Disord. - 2005. - V.19, N.2 - 3. - P. 113-119.
  22. Vascular cognitive disorder: a new diagnostic category updating vascular cognitive impairment and vascular dementia / (Roman G.C., Sachdey P. et al.) // J. of the Neurol. Sci. - 2004. - N.226. - P. 81-87.
  23. Rapp S. Memory enchancement training for older adults with mild cognitive impairment: a preliminary study / Rapp S., Brenes G., Marsh A.P. // Aging and mental health. - 2002. - V.6. - N.1. - P. 5-11.
  24. Rockwood K. Use of lipid-lowering agents, indication bias and risk of dementia in commynity-dwelling tlderly people / Rockwood K., Kirkland S., Hogan D.B. // Arch Neurol. - 2002. - V.59. - P. 223-227.
  25. Mediterranean diet and risk for Alzheimer's disease / (Scrameas N., Stem Y., Tang M.X. et al.) // Ann. Neurol. - 2006. - V.59. - N.6, P. 877-879.
  26. Shumaker S.A. Estrogen plus progestin and the incidence of dementia and mild cognitive impairment postmenopausal women: the Women's Health Initiative Memory Study: a randomized controlled trial / Shumaker S.A., Legault C., Rapp S.R. // JAMA. - 2003. - N.289. - P. 2651-2662.
  27. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs for the prevention of Alzheimer disease: a systematic review / (Szekely C.A., Thome J. E., Zandi P.P. et al.) / /Neuroepidemiology. - 2004. - N.23. - P. 153-159.

Н.В. Литвиненко, И.И. Дельва, М.Ю. Дельва
ВГУЗУ “Украинская медицинская стоматологическая академия” (г. Полтава)

ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА “ВАЗОНАТ” НА УМЕРЕННЫЕ КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА
ПРИ ХРОНИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЯХ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ

Когнитивные расстройства при хронических нарушениях мозгового кровообращения являются важным фактором, который отягощает течение, ухудшает прогноз заболевания и обуславливает медицинскую и социальную дезадаптацию больных. Широко изучаются препараты метаболической коррекции данных нарушений. Проведенное общеклиническое и нейропсихологическое обследование 30 больных (19 женщин и 11 мужчин) в возрасте от 51 до 79 лет с умеренными когнитивными нарушениями при дисциркуляторной энцефалопатии II стадии, у которых на фоне сосудистой и антиагрегантной терапии применялся препарат "Вазонат" в дозе 500 мг (по 2 капсулы в однократный прием) в течение 20 дней. Контрольную группу составили 20 пациентов (10 мужчин и 10 женщин) в возрасте от 50 до 82 лет с умеренными когнитивными нарушениями при дисциркуляторной энцефалопатии II стадии, получавших сосудистую и антиагрегантную терапию без применения препаратов с метаболическим действием. Анализ полученных результатов выявил способность препарата Вазонат разносторонне влиять на когнитивные функции различной модальности, что указывает на универсальный характер его действия, как при сосудистых, так и при нейродегенеративных процессах. Препарат хорошо переносится и может рассматриваться как эффективное средство для лечения умеренных когнитивных нарушений различной этиологии и профилактики деменции.

Ключевые слова: умеренные когнитивные расстройства, деменция, дисциркуляторная энцефалопатия, “Вазонат”, лечение.

N.V. Litvinenko, I.I. Delva, V.Yu. Delva
“Ukrainian medical Stomatological Academy” (Poltava)

INFLUENCE OF “VASONAT” PREPARATION ON COGNITIVE DISORDERS IN
CHRONIC IMPAIRMENTS OF CEREBRAL CIRCULATION

Summary: Cognitive disorders in chronic cerebral circulatory disorders are an important factor aggravating the course and worsen the prognosis of the disease and causes health and social exclusion of patients. Metabolic correction of the violations are deeply studied now. Conducted clinical and neuropsychological evaluation of 30 patients (19 women and 11 men) aged from 51 to 79 years with moderate cognitive impairment in dyscircular encephalopathy stage II, who on the background of vascular and antiplatelet therapy use Vazonat, 500 mg, (2 capsules in a single dose) within 20 days. The control group consisted of 20 patients (10 men and 10 women) aged 50 to 82 years with mild cognitive impairment in dyscircular encephalopathy stage II, treated with vascular and antiplatelet therapy without the use of drugs with metabolic properties. Analysis of the results revealed the ability of the drug "Vazonat" a multi-effect on cognitive function of different modalities, which indicates the universal nature of his actions, both in vascular and in neurodegenerative processes. The drug was well tolerated and can be regarded as an effective tool in the treatment of moderate cognitive disorders of different etiologies and prevention of dementia.

Key words: moderate cognitive disorder, dementia, discirculatory encephalopathy, “Vazonat”, treatment.